Загальновідомо, що на міжнародну торгівлю товарами і їх доступ на ринки впливають не лише митні тарифи, інші мита і платежі, а й нетарифні бар'єри в торгівлі. Основним видом нетариф- них бар'єрів у торгівлі, безперечно, є кількісні обмеження, застосування яких в Світовій Організації Торгівлі (далі – СОТ) за загальним правилом заборонено,оскільки вони фактично призводять до заборони торгівлі пев- ними товарами.
Проте існують і інші нетарифні бар'єри, що охоплюють дуже широке коло найрізноманітніших заходів та дій. Відповідно до доктрини (Пітер Ван Ден Бош), вони зокрема охоплюють: (а) технічні бар'єри в торгівлі (заходи, що охоплюються Угодою про техніч- ні бар'єри в торгівлі та Угодою про за- стосування санітарних та фітосанітар- них заходів); (б) відсутність відкритості (lack of transparency); (в) несправед- ливе та дискретне застосування зако- нодавства у сфері торгівлі; (г) митні формальності та процедури; (д) інші заходи або дії, наприклад, перевірка пе- ред відправкою вантажу; знаки країни походження; практики державних за- купівель; заходи, які стосуються тран- зиту вантажів.
У межах цієї статті ми хотіли б зупинитися на дослідженні питань, чи регулюють угоди СОТ бар'єри в міжна- родній торгівлі, пов'язані з митними формальностями, а також щодо неспра- ведливого та дискретного застосуван- ня законодавства у сфері торгівлі.
Вказане питання є актуальним, зва- жаючи на останні події у відносинах між Україною та Російською Федера- цією (РФ) кінця серпня – початку ве- ресня, коли імпорт українських това- рів до РФ було зупинено численними перевірками з боку російської митни- ці. У цій статті ми не будемо аналізува- ти правомірність дій РФ та можливість звернення України до процедури вирі- шення спорів СОТ та перспективи вирі- шення такого спору. Натомість, ми зо- середимо увагу на тому, чи в принципі угоди СОТ передбачають можливість оскарження не нормативно-правових актів членів СОТ, а їх правозастосовної практики, зокрема дій митних органів при здійсненні ними митних формаль- ностей і процедур.
Митні формальності та процедури
Беззаперечно, що імпортери можуть зазнавати значних збитків у разі про- стоїв на кордоні, пов'язаних зі склад- нощами у проходженні митних проце- дур, що показав нещодавній «сумний» досвід митного оформлення україн- ських товарів у РФ.
Незважаючи на це, станом на сьогод- ні, на думку Пітера Ван Ден Боша, в уго- дах СОТ передбачена зовсім незначна кількість правил та процедур, спрямова- них на зменшення негативного впливу митних формальностей та процедур на міжнародну торгівлю товарами.
Фактично все обмежується ст. VIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, 1994 р. (далі – ГАТТ 1994), яка загалом передбачає низку важливих деклара- тивних принципів щодо митних фор- мальностей і процедур:
(а) ст. VIII:1 (c) ГАТТ 1994: сторо- ни прямо визнають необхідність мі- німізувати зобов'язання і складність імпортних та експортних формальнос- тей, а також необхідність зменшення та спрощення вимог до експортної та імпортної документації;
(б) ст. VIII:2 ГАТТ 1994: сторони на запит іншої сторони повинні перегля- дати дію законів та підзаконних актів з урахуванням вимог ст. VIII, у тому числі ст. VIII:1 (c) ГАТТ 1994;
(в) ст. VIII:3 ГАТТ 1994: жоден член СОТ не повинен застосовувати значні штрафні санкції за незначні порушен- ня митних правил або процесуальних вимог. Зокрема, за будь-які помилки у митній документації, які можуть бути легко виправлені та очевидно були допу- щені ненавмисно або не з грубої необе- режності, повинні застосовуватися санк- ції не вище, ніж це необхідно для того, щоб вони слугували як попередження.
При цьому вказана стаття не передба- чає жодних конкретних зобов'язань чле- нів СОТ щодо зменшення негативного впливу на міжнародну торгівлю товарами дій митних органів при здійсненні ними митних формальностей та процедур.
Що ж тоді робити членам СОТ, коли їх постачальники стикаються з проблема- ми, пов'язаними з діями митних органів іншого члена СОТ при митному оформ- ленні товарів? У такому випадку, можли- во, слід звернутися до вимог ст. Х:3 ГАТТ 1994, яка встановлює вимоги саме щодо за- стосування законодавства у сфері торгівлі.
Несправедливе та дискретне застосування законодавства у сфері торгівлі
Загальновідомо, що законодавство країн – членів СОТ повинно відповідати вимогам угод СОТ не лише на момент їх приєднання до СОТ, а й протягом усього їх членства в цій організації. При цьому цілком зрозуміло, що несправедливе та дискретне застосування законодавства у сфері торгівлі, яке відповідає вимогам угод СОТ, призводить до невизначеності та непередбачуваності для експортерів/ імпортерів, що, безумовно, є значним бар'єром у торгівлі. Для забезпечення справедливого та правильного застосу- вання заходів угоди СОТ передбачають:
(а) вимогу щодо однакового, не- упередженого та розумного застосу- вання законодавства у сфері торгів- лі (inuniform, impartial and reasonable manner) – ст. Х:3(а) ГАТТ 1994; та
(б) вимогу про процедури об'єктивного та неупередженого пе- регляду адміністративних дій держав- них органів члена СОТ – ст. Х:3(b)-(с) ГАТТ 1994.
Ст. Х:3(а) ГАТТ 1994
Перед тим як розглядати питання про те, що слід розуміти під однаковим, неупередженим та розумним засто- суванням законодавства, необхідно спочатку проаналізувати, якого саме законодавства стосуються зазначені вимоги.
Ст. Х:3(а) ГАТТ 1994 стосується дуже широкого кола різноманітних норма- тивно-правових актів (ст. Х:1 ГАТТ 1994), а саме: законів, підзаконних актів, судових рішень та адміністра- тивних постанов загального застосу- вання, які стосуються класифікації або оцінки товару для митних цілей, ставок мит, податків або інших платежів, або вимог, обмежень або заборон щодо ім- порту чи експорту або переказу коштів за них, або впливають на їхній продаж, дистрибуцію, транспортування, стра- хування, огляд на складах, виставки, обробку, змішування або інше вико- ристання (далі разом – нормативно- правові акти).
При цьому важливо, щоб норматив- но-правові акти були саме загального застосування (of general application). Практика вирішення спорів у СОТ (наприклад, звіт Апеляційного ор- гану у справі США – Спідня білизна; звіт Апеляційного органу у справі ЄС – Курятина) передбачають, що норма- тивно-правовий акт може вважатися актом загального застосування, якщо він стосується невизначеної кількос- ті суб'єктів. Якщо акт стосується кон- кретної компанії або конкретної по- ставки, він не може вважатися актом загального застосування. При цьому якщо захід застосовується до конкрет- ної країни в цілому, не виключено, що він є актом загального застосування.
Важливе значення має й те, що на підставі ст. Х:3(а) ГАТТ 1994 можуть оскаржуватися не самі по собі норма- тивно-правові акти, а застосування цих актів. Такий підхід прямо підтверджу- ється у звіті Апеляційного органу ЄС – Курятина, звіті Апеляційного органу у справі ЄС – Вибрані митні справи, від- повідно до яких ст. Х:3(а) ГАТТ 1994 завжди стосується застосування нор- мативно-правових актів, а не актів як таких, без жодних винятків (without exception). Якщо ж йдеться про те, що нормативно-правові акти є самі по собі дискримінаційними, вони повинні роз- глядатися з точки зору їх відповіднос- ті іншим статтям ГАТТ 1994.
При цьому практика вирішення спорів у СОТ (наприклад, звіт групи експертів у справі Таїланд – Сигарети (Філіппіни)) передбачає, що під засто- суванням нормативно-правових актів слід розуміти наступне: (а) порядок, в якому застосовуються нормативно-пра- вові акти у певних випадках; (б) юри- дичні інструменти, які регулюють таке застосування; (в) адміністративний процес, результатом якого є прийнят- тя адміністративного рішення, однак виключно у випадку, якщо відповідна скарга містить достатні докази, чому окремі ознаки/особливості адміністра- тивного процесу обов'язково призве- дуть до того, що юридичний інструмент буде застосовано неоднаково, уперед- жено та нерозумно.
Ще однією специфічною ознакою ст. Х:3(а) ГАТТ 1994 є те, що порушення завжди розглядається в розрізі дій ком- петентних органів по відношенню до постачальників (наприклад, звіт гру- пи експертів у справі Аргентина – Шку- ри та Шкіра). При цьому відповідно до звіту групи експертів у справі США – Гарячекатаний прокат для того, щоб дії члена СОТ розглядалися як пору- шення ст. Х:3(а) ГАТТ 1994, необхідно, щоб вони мали системний і значний характер, а не просто були поодино- кими випадками в певних конкрет- них ситуаціях. Окрім того, Апеляцій- ний орган у справі США – Перегляди антидемпінгових заходів у зв'язку із закінченням строків їх застосування, які стосуються труб нафтового сорта- менту, вказав, що такі скарги повинні ґрунтуватися на вагомих доказах, які повинні відповідати «серйозності ви- сунутих звинувачень».
Що стосується власне вимог до од- накового, неупередженого та розумно- го застосування нормативно-правових актів, важливо зазначити, що відповід- но до звіту групи експертів у справі Таї- ланд – Сигарети (Філіппіни) це три само- стійні обов'язки членів СОТ, порушення кожного з яких вважається самостійним порушенням ст. Х:3(а) ГАТТ 1994. Звер- таємо увагу, що практика вирішення спо- рів в СОТ не надає дефініцій зазначених вимог, але з аналізу конкретних справ, можна зробити висновки щодо змісту тієї або іншої вимоги.
Розумне застосування нормативно-правових актів
Група експертів у справі Аргентина – Шкури та Шкіра вважала, що процеду- ра митного оформлення експорту това- ру, яка за своєю природою передбачає можливість розкриття конфіденційної інформації та комерційної таємниці суб'єктам з протилежними комерцій- ними інтересами (у цій справі йшлося про участь кінцевих споживачів сиро- вини, яка експортувалася, в митному оформленні такої сировини для екс- порту), є нерозумним застосуванням нормативно-правових актів, а тому не відповідає ст. Х:3(а) ГАТТ 1994.
Додатково, група експертів у справі Домініканська Республіка – Імпорт та Продаж Сигарет вважала, що оскіль- ки компетентні органи Домініканської Республіки не обґрунтували свої рішен- ня про визначення бази оподаткування для імпортних сигарет на підставі пра- вил, які діяли на час їх прийняття, таке застосуванням нормативно-правових актів не може вважатися розумним.
Неупереджене застосування нормативно-правових актів
Відповідно до звіту групи експертів у справі Аргентина – Шкури та Шкі- ра, якщо особі з протилежними комер- ційними інтересами, без відповідного юридичного інтересу, дозволено брати участь у митному оформленні експор- ту товарів, існує суттєвий ризик того, що митні нормативно-правові акти бу- дуть застосовані упереджено, адже за- значені особи з протилежними комер- ційними інтересами матимуть доступ до конфіденційної інформації, до якої вони не повинні мати доступу.
У справі США – Нержавіюча сталь група експертів дійшла до висновку, що ст. Х:3(а) ГАТТ 1994 не може роз- глядатися як механізм для перевірки, чи послідовними є рішення члена СОТ з точки зору застосування національ- ного законодавства та правозастосов- ної практики, оскільки це є завданням національної судової системи кожно- го члена СОТ.
Однакове застосування нормативно-правових актів
На думку групи експертів у справі США – Нержавіюча сталь, під однако- вим застосуванням нормативно-пра- вових актів слід розуміти застосування однакового режиму до осіб, які знахо- дяться в одних умовах. Проте під зазна- ченою вимогою не слід розуміти, що ма- ють досягатися однакові результати при різних фактичних обставинах справи.
Додатково, група експертів у справі Аргентина – Шкури та Шкіра зазначила, що митні правила не повинні варіюва- ти, кожен експортер та імпортер пови- нен розраховувати на однаковий режим та порядок протягом певного періоду, в різних місцях та до інших осіб. Одна- кове застосування вимагає від інших членів СОТ забезпечити, щоб їх зако- нодавство застосовувалося послідовно та передбачувано та не обмежувалося лише забезпеченням однакового по- рядку для членів СОТ, тоді це буде по- рушення інших статей ГАТТ. У даному ж випадку вимога про однакове засто- сування законодавства до індивідуаль- них постачальників і навіть однієї й тієї ж особи у різний час та в різних місцях.
Ст. Х:3(b)-(с) ГАТТ 1994
Ст. Х:3(b) ГАТТ 1994 передбачає, що кожен член СОТ зобов'язаний забезпечити або створити якнайшвид- ше судові, третейські або адміністра- тивні трибунали чи процедури з ме- тою, окрім іншого, швидкого розгляду та виправлення адміністративних дій, які стосуються митних правил. Важ- ливо зазначити, що за загальним пра- вилом такі трибунали або процедури повинні бути незалежними від орга- нів, які застосовують відповідні нор- мативно-правові акти. Разом з цим, ст. Х:3(с) ГАТТ 1994 передбачає, що ст. Х:3(b) ГАТТ 1994 не вимагає лікві- дації або заміни процедур, що діють на території члена СОТ, які фактич- но забезпечують об'єктивний та неу- переджений перегляд адміністратив- них дій, навіть якщо такі процедури не повністю або формально не є не- залежними від органів, які наділені компетенцією щодо застосування ак- тів. При цьому, члени СОТ, які засто- совують такі процедури, на вимогу ін- ших членів СОТ зобов'язані надавати повну інформацію про них, щоб інші члени СОТ могли перевірити, чи від- повідають такі процедури вимогам ст. Х:3(b)-(с) ГАТТ 1994.
Погляд у майбутнє...
Питання щодо подальшого сприян- ня розвитку торгівлі, у тому числі спро- щення митних формальностей та про- цедур, займає особливе місце в порядку денному Доха Раунду. Зокрема, 12 жов- тня 2004 р. була створена Переговорна група щодо сприяння розвитку торгівлі. Основними завданнями такої групи є: (а) уточнення та вдосконалення окре- мих питань ст. VIII та ст. X ГАТТ 1994 з метою подальшого усунення пере- шкод для руху, випуску в обіг та митно- го оформлення товарів; (б) посилення технічної підтримки та підтримки роз- витку в цій сфері та поглиблення поло- жень щодо ефективної співпраці між митними або будь-якими іншими від- повідними органами з питань спри- яння розвитку торгівлі та дотриман- ня митних питань. Якщо діяльність зазначеної Переговорної групи буде успішною, можливо, у майбутньому угоди СОТ детально регламентувати- муть митні правила та процедури, які будуть істотно спрощеними і не роз- глядатимуться як додатковий бар'єр у торгівлі,
The content of this article is intended to provide a general guide to the subject matter. Specialist advice should be sought about your specific circumstances.