Поряд із жахливими людськими втратами та збитками, які несе цивільне населення, наразі також присутня постійна загроза нападу та знищення майна українських бізнесів з боку російської федерації. Наразі, нажаль, деякі підприємства вже зазнали суттєвих втрат від таких нападів.

I. Документування збитків

Ми щиро сподіваємось, що у вас не виникне потреби використовувати поради, які ми наводимо нижче. Тим не менш, ми хочемо щоб ви були обізнані про заходи, завдяки вжиттю яких ви повноцінно зможете відшкодувати збитки у разі, якщо ваше майно буде пошкоджено у ході російського вторгнення.

!NB! Перш ніж вдаватися до документування збитків, переконайтеся, що це буде безпечним для залучених осіб.

Фіксацію збитків слід виконувати якнайшвидше. Усі зібрані докази повинні надійно зберігатися, оскільки наразі невідомо як будуть розвиватися події у майбутньому та чи буде змога провести повторну або додаткову фіксацію. Також рекомендуємо зберігати зібрану інформацію як у друкованому вигляді, так і на електронних носіях.

Основні моменти, які слід враховувати при документуванні збитків:

  1. Визначте, що саме сталося і якого типу пошкодження було завдано
    (наприклад, пожежа на складі, що призвела до його часткового руйнування, руйнування ракетними ударами споруд, що використовуються для адміністративних цілей, захоплення заводського комплексу тощо).
  2. Задокументуйте пошкодження доступними вам засобами в найкоротші терміни. Серед доступних засобів можуть бути такі:

    • Записи камер спостереження. Якщо такі є, збережіть та завантажте відзнятий матеріал у безпечне цифрове сховище (захищений сервер, хмарні сховища тощо) і зробіть резервні копії;

    • Фото та відеозаписи пошкодженого майна. Зверніть увагу, що на місці події можуть бути як важливі докази, необхідні для майбутніх судових справ та компенсацій, так і небезпечні предмети – нерозірвані снаряди та ракети, тощо. Тож переконайтеся у тому, щоб фото- та відеофіксація проводилася з безпечної відстані, а сам процес не спотворював сліди та докази;

    • Фото та відео, зроблені працівниками та очевидцями під час події. Якщо такі є, збирайте та зберігайте фотографії та відео, зроблені очевидцями. Пам'ятайте, що потрібно забезпечити отримання згоди та дозволу від цих осіб та забезпечити конфіденційність їх персональних даних;

    • Список потенційних свідків. Складіть список потенційних свідків (із зазначенням повних імен та доступних контактних даних) з тих, хто став очевидцем події та готовий дати свідчення під час майбутніх судових та інших проваджень. Потрібно отримати згоду та дозвіл свідків на обробку їх персональних даних, також потрібно забезпечити конфіденційність цих даних; і

    • Внутрішнє розслідування та звіт про подію. Залежно від типу події та об'єкту якого це стосується, закон, підзаконні акти чи внутрішні політики компанії можуть вимагати проведення внутрішнього розслідування та/або складання звіту про подію. Забезпечте розумне дотримання таких вимог (якщо такі є).

  3. Залучення третіх осіб для фіксації збитків. Залежно від типу події та заподіяної шкоди, визначте відповідні типи доказів та даних, які можуть бути зібрані від третіх сторін та зовнішніх джерел:

    • Документи від Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та інших органів влади. Візьміть за правило, коли трапляється надзвичайна ситуація, якнайшвидше викликати ДСНС. Можна також зв'язатися з іншими службами та правоохоронними органами (якщо це доречно при відповідній події). Після ліквідації небезпечних наслідків надзвичайної ситуації надішліть до ДСНС та інших залучених органів запити для отримання копій звітів щодо події, висновків експертів та інших документів;

    • Інтернет-видання. Перевірте, чи є якісь підтвердження з боку агресора щодо його причетності до дій, які заподіяли шкоду. Збирайте та зберігайте такі підтвердження – вони будуть більш ніж корисним у процесі встановлення причини заподіяної шкоди. Також слід зібрати офіційні публікації українських органів влади щодо обставин та причин події. Для забезпечення збереження доказів можливо замовити фіксацію даних з веб-сторінок у спеціально уповноважених установ;

    • Експертні та судово-криміналістичні висновки. Подумайте, чи варто провести судову або іншу експертизу. У такому випадку знадобиться залучення експертів. При організації експертизи треба буде вирішити такі питання:

      • яка експертиза є найбільш доцільною залежно від типу події та заподіяної шкоди;
      • чи необхідно залучення державного експерта чи можливо обійтися приватним (державного експерта залучити складніше – необхідно подавати клопотання, ініціювати кримінальне чи цивільне провадження тощо); та
      • як забезпечити збереження місця події та об'єктів експертизи у стані, необхідному для проведення експертизи.

    • Розмір збитків. Залежно від виду шкоди розгляньте способи підтвердження її розміру (внутрішні звіти, баланси, висновки експертів про збитки тощо).

II. Засоби правового захисту

Нижче ми проаналізували доступні варіанти дій для відшкодування збитків, завданих російською федерацією.

Зверніть увагу, що ефективність описаних дій може варіюватися залежно від доступних на сьогодні варіантів відшкодування і може змінюватися залежно від подальших змін на національному та міжнародному рівнях (міжнародне судове переслідування російської агресії, нові механізми вирішення спорів тощо).

  1. Найбільш прийнятні варіанти, які слід розглянути 
    • Ініціювати кримінальне провадження в Україні. Ця опція дає можливість додаткової фіксації факту події та заподіяних збитків. В межах кримінального провадження потерпілою стороною може бути поданий і цивільний позов про відшкодування збитків (такий позов можливо також подати і в окремому цивільному провадженні). Щоправда, у рамках кримінального провадження можуть бути труднощі у визначенні винних осіб, не кажучи вже про неможливість притягнути до відповідальності російську федерацію як державу.

    • Подати докази воєнних злочинів до Міжнародного кримінального суду (МКС). Знищення цивільних об'єктів, що відповідають низці критеріїв, може становити воєнний злочин. Оскільки МКС наразі активно збирає відповідні докази, передача йому матеріалів про відповідні злочини і нанесені збитки принесе користь для майбутнього судового переслідування російських осіб, винних у вчиненні або організації військової агресії проти України. У перспективі для організацій, що постраждали від воєнних злочинів, може виникнути можливість подати заяву про відшкодування збитків керуючись Правилами процедури, які використовуються МКС. Треба пам'ятати, що подання доказів має передувати самому судовому розгляду, який може відбутися пізніше.

      Докази можуть бути подані одним або кількома з наступних каналів:

      • Прокурор МКС. Офіс прокурора створив спеціальний портал, через який будь-яка особа, яка може мати інформацію, що стосується ситуації в Україні, може зв'язатися зі слідчими МКС: https://www.icc-cpi.int/ukraine

      • Офіційні українські канали.

        • Веб-портал створений за сприяння Міністерства юстиції України, Офісу Президента та інших: https://dokaz.gov.ua/
        • Веб-портал Офісу Генерального прокурора України: https://warcrimes.gov.ua/ 

  2. Додаткові варіанти
    Наведені нижче варіанти ми визначили як додаткові або такі, що ще не повністю доступні (через відсутність необхідних нормативних документів, що встановлювали б процедуру компенсації або через ще більш недоліки. Радимо відслідковувати подальший розвиток подій, який може зробити ці варіанти більш ефективними засобами для отримання компенсації.
    • Подати заяву проти російської федерації до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)1. Можна подати заяву на підставі порушення права власності (ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції). Цей варіант може бути надійною опцією для встановлення вини росії у знищенні/псуванні майна, якщо росія буде належним відповідачем у справі (наприклад, коли наявний критерій ефективного контролю над територіями, на яких було завдано шкоди). Водночас ця опція має недоліки, які полягають у труднощах виконання відповідного рішення ЄСПЛ у росії, яка наразі нехтує рішеннями іноземних судів. Інше питання, яке слід враховувати, полягає в тому, що виплати за рішенням ЄСПЛ зазвичай мають компенсаційний характер і можуть не покривати всі заявлені збитки, а становити лише їх невелику частину.

    • Подати цивільний позов до українських судів. Зважаючи на труднощі із встановленням точної особи/групи осіб, які завдали збитків, здавалося б, що більш ефективним було б подавати позов проти російської федерації як країни. Однак такі позови можуть не досягти своєї мети, якщо росія не визнає юрисдикцію українських судів. Очевидно, що таке визнання юрисдикції є надзвичайно малоймовірним у сучасній ситуації. Окрім посилань на юрисдикційний імунітет з боку росії, виконання рішень, ухвалених українськими судами, імовірно, зіткнеться з серйозними перешкодами, включаючи можливе ініціюванням росією розгляду справи проти України в Міжнародному Суді ООН.

    • Подальші варіанти, які можуть бути запроваджені Україною або міжнародною спільнотою. Такі заходи можуть включати запровадження законодавства, яке дозволить бізнесу отримувати компенсацію з державного бюджету. Міжнародна спільнота зараз також обговорює варіанти спеціального трибуналу за воєнні злочини, скоєні збройними силами російської федерації. Доки такий трибунал не буде створено, важко передбачити, чи охоплюватиме він питання щодо окремих виплат постраждалим. Крім того, все ще існує ймовірність появи інших засобів відшкодування збитків - наприклад, спеціальних комісій у складі міжнародних організацій з конкретною метою розгляду індивідуальних претензій до російської федерації. Окремо від цього, за певних обставин можуть також існувати й прийнятні підстави для пред'явлення інвестиційного позову проти росії у разі якщо відповідні вимоги щодо юрисдикції будуть виконані.

Footnote

1. Згідно з Резолюцією ЄСПЛ від 22 березня 2022 року, розглядатимуться лише ті порушення російської федерації, які були вчинені до 16 вересня 2022 року.

The content of this article is intended to provide a general guide to the subject matter. Specialist advice should be sought about your specific circumstances.