Аналіз проекту змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»
НА САЙТІ Міністерства аграрної політики та продовольства Украї_ ни 23 листопада 2012 року був опублікований проект Закону Ук_ раїни «Про внесення змін до За_ кону України «Про насіння і са_ дивний матеріал» (далі – Проект). У пояснювальній записці до Про_ екту зазначається, що метою його розробки є удосконалення зако_ нодавства у сфері державного ре_ гулювання насінництва і розсад_ ництва, а також гармонізація си_ стеми сертифікації насіння і са_ дивного матеріалу з вимогами Світової Організації Торгівлі.
Передусім, слід зазначити, що цей законопроект передбачає значні зміни повноважень дер_ жавних органів у сфері насінниц_ тва і розсадництва, зокрема, Міні_ стерства аграрної політики та про_ довольства України, Державної ін_ спекції сільського господарства і Кабінету Міністрів України.
Міністерство аграрної політи_ ки та продовольства (далі – Міні_ стерство) передало Кабінету Міні_ стрів України повноваження орга_ нізації і координації діяльності ор_ ганів державного контролю у сфері насінництва і розсадництва, а також повноваження визначати порядок видачі дозволів для вве_ зення насіння і садивного матері_ алу на територію України.
Слід зазначити, що раніше ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сор_ тів рослин, не внесених в Реєстр сортів рослин України і/або в Ре_ єстр сортів рослин Організації економічного співробітництва і розвитку, відбувався на підставі спеціального рішення, що було передбачено п. 127 Переліку доку_ ментів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, встановленого Законом України від 19.05.2011 № 3392, – VI. Зміни, передбачені проектом, обумовлю_ ють таке ввезення на підставі до_ зволу, який видається Державною інспекцією сільського господар_ ства (далі – Інспекція). В той же час, законопроект не передбачає внесення змін до Закону «Про Пе_ релік документів дозвільного ха_ рактеру у сфері господарської діяльності», що призводить до не_ визначеності правового регулю_ вання.
Також Міністерство було по_ збавлене повноваження визнача_ ти базових розсадників (суб'єктів розсадництва, які мають право займатися отриманням і розмно_ женням садивного матеріалу бага_ торічних рослин категорій «почат_ ковий» і «базовий»). Ця функція була передана Інспекції.
У свою чергу, Міністерство ді_ стало можливість затверджувати проектно_кошторисну документа_ цію на створення і зрошування багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплодних, малопо_ ширених культур, винограду і хмелю. Відповідно до проекту, до повноважень Міністерства також відноситиметься забезпечення формування і реалізації державної політики у сфері лікарського роз_ садництва, що не передбачено чинною редакцією закону. На даний момент лікарське насін_ ництво і розсадництво не регулю_ ється жодним нормативно_право_ вим актом України, тому законо_ давче визначення органу, відпові_ дального в цій сфері, є позитив_ ною тенденцією.
Вказаним законопроектом значно змінюється правовий ста_ тус Інспекції. У пояснювальній за_ писці до Проекту вказується, що надання одному і тому ж цен_ тральному органу виконавчої влади повноважень щодо вико_ нання як інспекційних функцій, так і проведення сертифікації з питань, які інспектуються, є неко_ ректним. Відповідно, проект пе_ редбачає, що право проведення експертизи і сертифікації якості насіння і садивного матеріалу пе_ реходить від Інспекції до так зва_ них уповноважених установ, які створюються Інспекцією, а також інших установ. Проте, усі їх рі_ шення, відповідно до законопро_ екту, повинні затверджуватися рі_ шеннями самої Інспекції. Виходя_ чи з цього, можна зробити висно_ вок, що ці установи все одно бу_ дуть підконтрольні і підзвітні Ін_ спекції, а отже, мета, з якою вони створювалися, в даному випадку не досягається. На наш погляд, доцільнішим було б створення дійсно незалежних органів для проведення подібних експертиз і сертифікації.
Законопроектом також був скасований максимальний термін прийняття Інспекцією рішення щодо внесення або відмови у вне_ сенні заявника до Реєстру вироб_ ників за результатами атестації. Таким чином Інспекція дістала можливість процесуального злов_ живання правом. У разі ухвалення цього законопроекту Інспекція зможе затримувати внесення до реєстру виробників на невизначе_ ний термін. Слід зазначити, що відповідно до норм чинного зако_ ну відмова у внесенні до реєстру виробників спричиняє за собою заборону виробництва насіння і садивного матеріалу, що може іс_ тотно вплинути на ринок. Проте законопроект не обмежує круг ви_ робників тільки суб'єктами насін_ ництва і розсадництва. Він дозво_ ляє виробництво і іншим особам за наявності у них сертифікату на таку продукцію.
Наступною зміною, яка може мати вплив на правовий стан суб'єктів насінництва і розсадниц_ тва, є створення інституту саморе_ гульованих організацій – непри_ буткових об'єднань суб'єктів на_ сінництва і розсадництва, селек_ ціонерів і учасників ринку насіння і садивного матеріалу, які створю_ ються з метою представництва і захисту інтересів своїх учасників.
Слід зазначити, що до обов'яз_ ків суб'єктів насінництва і розсад_ ництва в зв'язку з цим додалася вимога про здійснення професій_ ної діяльності тільки за умови членства в цих організаціях. З цією метою законопроект закріплює можливість окремих об'єднань от_ римувати статус саморегулируе_ мых організацій за умови відповід_ ності певним критеріям і виключ_ но в порядку, затвердженому Кабі_ нетом Міністрів України.
Торкнулися зміни і порядку проведення арбітражного визна_ чення якості садивного матеріалу – відповідно до норм законопро_ екту воно дозволяється не лише в лабораторіях Інспекції, але і в інших акредитованих лаборато_ ріях. Така зміна за умови ефектив_ ної реалізації може посприяти більш незалежній і справедливій оцінці якості продукції. Проте ме_ ханізм акредитації лабораторій в проекті закону не розкритий. Від_ сутні і будь_які норми відсилання на акти інших органів влади. Таким чином, реалізація цієї норми, виходячи тільки з тексту законопроекту, є сумнівною.
На закінчення можна зробити висновок, що ухвалення вказано_ го законопроекту не сприятиме рішенню проблем і досягненню цілей, з якими він створювався, оскільки зміни, які в нім містять_ ся, переважно приведуть лише до перерозподілу повноважень орга_ нів державної влади. Механізми реалізації пропонованих норм в проекті не вказуються, що, без_ перечно, приведе до неузгодже_ ності дій державного апарату, а інші зміни є незначними і не впливають на правове регулюван_ ня галузі.
The content of this article is intended to provide a general guide to the subject matter. Specialist advice should be sought about your specific circumstances.